Интервью Макогона Юрия Владимировича

Інтерв'ю віце-президента та академіка АЕНУ Андрушківа Богдана Миколайовича

peshko

Анатолий Шарий Тупой и еще тупее

05.11.16 Столиця 19.20

Моя мати народилася на хуторі Гончарево, що поблизу Миргорода, станції Гоголево та близького серцю кожного українця такого містечка, як Диканька. Ці міста були яскраво і щиро оспівані у творах нашого улюбленого письменника Миколи Васильовича Гоголя. Моє дитинство з ранніх років пройшло в невеликій хаті-мазанці, де прожили все своє життя мої дідусь і бабуся, яких я любив і люблю по сьогоднішній день, хоча їх немає поруч зі мною вже більше трьох десятиліть.

            Саме завдяки цій щирій і великій любові  до своїх рідних, які були істинними українцями і, найголовніше, вони були людяними, доброзичливими, а головне, справжніми людьми  з великої літери. Вони були хліборобами.  Любов до рідної мови, до рідної землі і нашого українського народу зростала в мені, починаючи з дитинства.

           Мій батько теж народився на хуторі Гаптари, що поблизу Овруча на Житомирщині, в сім’ї лікарів. Разом з прізвищем свого батька я отримав любов до рідного поліського краю. Мій батько навчив мене бути не тільки лікарем, але й, перш за все, бути справжньою людиною.

            Українська мова для мене – це наша рідна земля, безкрайні родючі лани, на яких колоситься дозріваюче зерно, це ліси, в яких росте смачна суниця, чорниця, найсмачніші гриби, багато різної дичини і різної птиці. Завдяки моєму батькові , я став не тільки лікарем, але й завзятим мисливцем і рибалкою.

            Отож, українська мова для мене це, передусім, найкращі спогади життя, пов’язані  з прекрасною природою и прекрасними людьми, що живуть в країні, що зветься Україною.

             Любов до своїх батьків, дідів і пращурів, любов до історії  і традицій українського народу передається із покоління в покоління завдяки українській мові. Тому українська мова – це не просто засіб спілкування, це мова, яка передає  емоції, відчуття, любов , життя , історію українського народу. Повага до українського народу і української нації починається з любові до української мови.

            Але важливо не тільки щоб ми мали змогу розмовляти українською мовою , важливо, щоб кожен українець залишався справжньою людиною в будь-якій ситуації.

            Українська мова вчить нас бути  не тільки людяними, відвертими, доброзичливими, вона вчить нас поважати всіх інших людей різних націй, що проживають поруч з нами в нашій країні. Тому, ні в якому разі, не можна допускати, щоб розвиваючи українську мову ми притискали інші мови , на яких розмовляють наші співвітчизники, будь-то російська, чи єврейська, чи угорська, чи будь-яка інша мова.

            Любіть , перш за все, свою країну, любіть свій народ і , безпосередньо, кожного громадянина України, захищайте їх, створюйте для них умови гідного життя, гідної старості, гідної освіти. І нехай українська мова допомагає Вам в кращому розумінні один одного  і у створенні сприятливих умов для розвитку і процвітання української нації в цілому світі !

З повагою, громадський діяч,

Академік, Віце-президент Академії

Економічних наук України,

Член національної спілки журналістів України

А.В. Пешко